Здравко Стефанович «Наверніться до Господа І будете жити!»
Скачать 1.15 Mb.
|
Уявіть, що ви стоїте перед Богом у власних «брудних одежах». Яка велика надія представлена в книзі пророка Захарія і як ви можете не тільки покладатися на цю надію, а й відкривати її реальність святим, побожним життям? ^ Не людською силою Прочитайте Зах. 4. Яка надія запропонована людям? У цьому видінні Захарій бачить світильник з двома оливками на ньому, який нагадує світильник, що стояв у Святому відділенні скинії в пустелі (Вих. 25:31-40). Сім лампад розташовані навколо великої чаші, в якій зберігається олія. Чаша з рясним запасом олії символізує повноту Божої сили, яка виливається через Святого Духа. Сім лампад яскраво світять, слугуючи символом Божої присутності, яка розсіює будь-яку темряву. Як олія тече без людського сприяння прямо від оливкових дерев до чаші вгорі світильника, так і Божа сила — незмінна, достатня і не потребує людської допомоги. Вістка даного пророкові видіння полягала в тому, що храм в Єрусалимі скоро буде відбудований. Саме Божий Дух, а не людські зусилля гарантує завершення роботи. Ця смілива вістка була дана всупереч факту, що обставини, з якими зіткнулися будівельники, видавалися їм подібними до великої гори (вірш 7). Що стосується світильника, то його символізм явно запозичений від світильника у святині, хоч також містить свій відповідний до часу урок. Дві галузки оливок (в. 12) або «два Помазанці» (в. 14) — це небесні засоби, за допомогою яких люди, повністю присвячені служінню Богові, наділяються Святим Духом. «Місія двох Помазанців — передавати світло і силу Божому народові» (Е. Уайт. Свідчення для проповідників, с. 510; див. також Біблійний коментар АСД, т. 4, с.1095). За світськими мірками, становище Зоровавеля ніяк не могло дорівнювати царській владі й могутності його предків Давида і Соломона. З людської точки зору, усіх зусиль і ресурсів, доступних будівельникам, було недостатньо. Однак Боже Слово стверджує, що царя не захистить велике військо, а велетня — велика сила (Псал. 33:16). Ці слова запевняли вождів: тільки коли керує Дух, кожна деталь служіння може прославити Бога. У наведеному пророчому уривку християнам викладено важливий урок, який вони повинні запам’ятати: Бог може закликати нас до виконання важких завдань, але поставлена мета може бути досягнута тільки завдяки дії Святого Духа (див. Филп. 2:13; 4:13). Через Святого Духа Бог сьогодні, як і тоді, дає силу для виконання Його роботи. Божа справа просувається вперед завдяки не могутності або силі людини, а дії Господа через тих, хто готовий служити Йому. Уважно прочитайте Зах. 4:6. Чому так важливо завжди усвідомлювати нашу повну залежність від Бога? Що може статися, якщо ми забудемо, що все, що маємо і можемо робити, походить тільки від Господа та Його сили, яка діє в нас? ^ Піст Другого року служіння пророка Захарія до Єрусалима прибула делегація з Бет-Ела, аби отримати від священиків та пророків відповідь на певне запитання (див. Зах. 7:1-3). Перебуваючи у вавилонському полоні, народ постив п’ятого місяця, оплакуючи зруйнування храму (2Цар. 25:8, 9). Цей піст був додатковим до постів, яких дотримувалися четвертого, сьомого й десятого місяців (Зах. 8:19). Четвертого місяця згадували зруйнування стіни Єрусалима (Єрем. 39:2). Піст сьомого місяця, у День викуплення, був єдиним днем посту, якого Бог через Мойсея звелів дотримуватися (див. Левит 16). А десятого місяця народ сумував через облогу Єрусалима (Єрем. 39:1). Оскільки тепер полон закінчився, а відбудова храму майже завершена, люди хотіли знати, чи потрібно їм продовжувати постити п’ятого місяця. ^ Через пророка Захарія Бог дає таку відповідь: по-перше, народові Божому необхідно пам’ятати минуле, щоб не повторити його. Господь застерігав їхніх попередників, щоб вони жили в послухові й довірі Йому. Полон став покаранням за їхній впертий непослух. Тому народ має навчитися на помилках минулого. По-друге, голод людей не приносить Богові задоволення. Коли вони постяться й упокорюються перед Ним, в їхніх ділах мають виявлятися покаяння і смирення. Постити для того, щоб жаліти себе, — марна трата часу й зусиль. Крім того, піст — це свого роду смерть для власного «я», аби, відклавши егоїзм, людина служила потребам ближніх. «Дух істинного посту й молитви — це дух, який підкорює розум, серце і волю Богові» (Е. Уайт. Поради щодо їжі та харчування, с. 189). ^ П’ятниця 14 червня ^ «Сатані відомо: хто просить у Бога прощення й милості, той отримає ці дари. Сатана нагадує людям їхні гріхи, щоб остаточно розчарувати їх. Він постійно вишукує привід для звинувачення тих, котрі прагнуть коритися Богові. Навіть їхнє найкраще, найприємніше для Бога служіння він прагне представити спотвореним. За допомогою безлічі засобів, найвитонченіших і найжорстокіших, він намагається сприяти їхньому засудженню. Людина сама по собі безсила протистояти звинуваченням ворога. Визнаючи свою вину, вона стоїть перед Богом у заплямованому гріхом одязі. Але Христос, наш Заступник, успішно відстоює інтереси кожного, хто через розкаяння та віру доручив Йому захист своєї душі. Він благає за них і, використовуючи наймогутніший аргумент — Голгофу, перемагає їхнього обвинувача. Його досконалий послух Божому Законові дає Йому всяку владу на Небі й на Землі, тому Він просить у Свого Отця милості і примирення для грішної людини. Звертаючись до обвинувача Свого народу, Він говорить: Господь нехай пригрозить тобі, сатано. Вони надбання Моєї Крові, головешка, що вихоплена з вогню. А тих, котрі з вірою покладаються на Нього, запевняє: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в одежу святкову (Зах. 3:4)» (Е. Уайт. Пророки і царі, с 586, 587) . ^ Прочитайте наведену вище цитату Е. Уайт. Як вона допомагає нам зрозуміти велику істину про спасіння через віру? Як ми можемо черпати розраду й надію з цих слів у моменти сильного особистого розчарування через свої помилки і вади? Як можемо зробити цю чудову істину джерелом сили, яка допомагає нам не відходити від Господа? Більше того — як ми можемо зробити цю надзвичайну істину джерелом нашої рішучості продовжувати любити Бога і дотримуватися всіх Його заповідей? Поверніться до останнього запитання уроку за четвер. Які потенційні небезпеки криються в тому, що іноді ми перетворюємо свою релігію на «соціальне служіння» і не більше? Як нам підтримувати правильний баланс? ^ 15-21 червня Найкращий дар Небес (Книга пророка Захарії) Біблійні тексти для дослідження: Зах. 8; Зах. 9:9; 12:1-10; 13:7-9; 14 розд.; Матв. 21:9; Івана 19:37. ^ Провідна думка: У пророка Захарії є кілька прекрасних месіанських пророцтв, які вказують на Ісуса й утверджують нашу віру в Нього. У серці біблійної вістки міститься найкраща історія, будь-коли розказана людям, — історія про Бога-Творця, Котрий в Особі Свого Сина залишив славу Небес, аби спасти людство від гріха і смерті. У другій половині книги пророка Захарії ми знаходимо кілька месіанських пророцтв — старозавітних пророчих обітниць про Ісуса, Який виконав ці пророцтва задля нас. Ці особливі обітниці спочатку були дані Божому народові, який жив у той небезпечний час, коли здійснював своє служіння пророк Захарія. Вони допомагали людям не випустити з уваги обітницю про викуплення. Хоч у жодному разі не можна ігнорувати початковий контекст пророцтв, їхня важливість не обмежується виконанням у минулому. Тому ми розглянемо, як вони виконалися в Ісусі, — виконалися універсально, а не локально, оскільки ці обітниці стосуються остаточної долі світу, а не тільки стародавнього Ізраїлю та Юдеї. ^ «Пола юдея» (Зах. 8: 23) Починаючи з 8-го розділу, у книзі пророка Захарії відбувається радикальний поворот. Низка посланих Господом вісток відкриває майбутнє світу і роль Божого народу в ньому. Деякі уривки з цих розділів нелегко зрозуміти, але остаточне майбутнє, безперечно, показане в позитивному світлі. ^ Божий план полягав у тому, щоб Єрусалим знову став безпечним місцем, де літні люди сидітимуть на майданах, наповнених веселими дітьми (Зах. 8:4, 5). Для людей, котрі населяли місто до полону, обітниця про майдани, безпечні для молодих і старих, звучала як щось нездійсненне. Замість того, щоб вічно залишатися маленьким підвладним народом, Ізраїль мав стати магнітом, що притягує інші народи, аби й вони могли поклонятися Господу, Цареві всієї Землі (Зах. 14:9). Використання в Зах. 8:23 словосполучення «з усіх язиків» указує на те, що в пророцтві зображено всесвітній рух. Пророкові Захарію, як і Ісаї (Ісаї 2) та його сучасникові Михею (Михея 4), було показано, що настане день, коли безліч людей з багатьох міст і народів прийдуть до Єрусалима, щоб молитися й шукати Господа. Присутність Бога на Сіоні буде визнана всіма, як і Його благословення, що зливаються на Його вірних дітей. Євангеліє розповідає, що ці месіанські обітниці виконалися в служінні Ісуса Христа. Наприклад, Ісус сказав, що коли Він буде піднесений від землі, то всіх притягне до Себе (Івана 12:32). Церква Христа, також названа Божим Ізраїлем (Гал. 6:16), удостоєна в наш час виконувати цю місію. Ми повинні нести світло спасіння аж до кінців Землі. Так Божий народ може стати великим благословенням для усього світу. ^ Понеділок 17 червня Цар миру Прочитайте Зах. 9:9. Як Новий Завіт пов’язує цей текст з Ісусом? Див. Матв. 21:7-9; Марка 11:7 — 10; Луки 19:35-38; Івана 12:13-15. Під час Свого тріумфального в’їзду до Єрусалима майбутній Цар сидів на молодому ослі. У Біблії тріумфальні радісні вигуки асоціюються головним чином з прославленням Бога як Царя (Псал. 47, 96, 98). Цей покірний Правитель принесе праведність, спасіння і вічний мир, Його панування простягатиметься до країв Землі. Коли за кілька днів до Своєї смерті Ісус тріумфально в’їхав на молодому ослі до Єрусалима, безліч людей прославляли й вітали Його. Деякі тішилися, сподіваючись, що Христос скине владу Риму і встановить в Єрусалимі Боже Царство. Але замість того, щоб дозволити Собі стати ізраїльським царем, Ісус помер на хресті, а потім воскрес із мертвих. Звичайно, Він розчарував багатьох Своїх послідовників, котрі чекали більш войовничого вождя. Проте вони не знали, що їхні очікування не витримують жодного порівняння з тим, що вони здобули завдяки смерті Ісуса. «В’їжджаючи до Єрусалима, Христос дотримувався звичаїв юдейських царів. Тварина, на якій Він їхав, була такою ж, на яких в’їжджали царі Ізраїлю. Пророцтво провіщало, що саме так стане на Своє Царство Месія. Як тільки Ісус сів на віслюка, радісні, урочисті вигуки наповнили повітря. Натовп вітав Ісуса як Месію — свого Царя. Цього разу Ісус приймав почесті, яких ніколи раніше не дозволяв. Учні сприйняли це як доказ здійснення своєї щасливої надії — коронування Ісуса на царство. Люди були переконані, що наблизився час визволення» (Е. Уайт. Христос — надія світу, с. 570). Натовп з ентузіазмом вітав Ісуса, коли все йшло добре, але коли події перестали відповідати їхнім очікуванням, багато людей з цього ж натовпу відвернулися від Нього (деякі навіть відкрито пішли проти Нього). Чого можуть навчити нас ці події щодо небезпеки помилкових очікувань? Наприклад, ви звертаєтеся до обітниці про зцілення або про перемогу над гріхом, проте не бачите очікуваного результату. Як ми можемо розвивати таку віру, котра не вагається, навіть коли не справджуються наші сподівання, очікування, молитви? ^ Той, «Кого прокололи» У книзі пророка Захарії (12-14 розд.) показано, що могло б статися, якби Ізраїль залишався вірним Богові. По-перше, Господь подарував би повну перемогу над силами зла й ворожими народами, які намагалися протидіяти Його Планові спасіння (Зах. 12:1-9). Хоч Єрусалим мав стати Божим інструментом для цього тріумфу, сама перемога була б результатом Господнього втручання. Врешті-решт ворог був би повністю переможений. У Захарії 12:10 зауважується перехід від фізичного звільнення (котре могло б статися, якби Ізраїль був вірний Богові) до духовного звільнення вірного Божого народу. Після перемоги відбулося б прийняття Божим народом свого Господа. Божий Дух милості й молитви був би злитий на вождів і народ. Така викривальна дія Духа привела б до глибокого покаяння та духовного відродження. І саме цього шукає наша Церква. Коли Бог зливає Свого Духа, Його діти дивляться на Того, Кого вони прокололи, і ридають за Ним, як ридають за єдиним сином. Оригінальне єврейське слово, перекладене як «проколоти», завжди передає певну форму фізичного насильства, яке зазвичай призводить до смерті (Чис. 25:8; 1 Сам. 31:4). Болісність людського горя зростає від усвідомлення того, що їхні власні гріхи заподіяли смерть Ісусові Христу. ^ Цікаво зауважити, що навіть одне з традиційних юдейських тлумачень підтримує думку про те, що цей вірш указує на досвід Месії (пор. з Ісаї 53). «Події, які сталися на Голгофі, повинні пробудити найглибші почуття. Буде цілком доречно і виправдано, якщо ця тема викличе у вас підйом і натхнення. Ми ніколи не зможемо повністю осягнути й охопити той факт, що Христос, Котрий не має Собі рівних у моральному відношенні й абсолютно невинний, повинен був скуштувати настільки болісну смерть і понести на Собі весь тягар гріхів цього світу!» (Е. Уайт. Свідчення для Церкви, т. 2, с. 213). Як ви можете дедалі більше цінувати смерть Христа й усвідомлювати, яке значення вона має для вас? ^ Добрий Пастир Протягом століть читачі Біблії, як юдеї, так і християни, знаходять у книзі пророка Захарії посилання, що вказують на Месію та месіанський час. Звичайно, християни розуміють, що ці пророцтва стосуються життя і служіння Ісуса Христа — покірного Царя, повного спасіння (Зах. 9:9), «Кого прокололи» (Зах. 12:10), Пастиря, Котрого вдарили (Зах. 13:7). У Зах. 13:7-9 пророкові була показана сцена, як меч Господнього суду підіймається проти Пастиря. Раніше пророк бачив, як меч був спрямований проти «негідного пастиря» (Зах. 11:17). Але в наведеному уривку уражений Добрий Пастир, тому вівці розпорошуються. Його смерть стає великим випробуванням для Божого народу, під час цього випробування деякі гинуть, але всі вірні очищуються. Прочитайте Матв. 26:31 і Марка 14:27. Як Ісус застосував це пророцтво до подій, що мали статися тієї ночі? Який урок щодо Божої вірності, на відміну від людської невірності, ми можемо почерпнути з факту, що учні розбіглися перед лицем небезпеки (див. Матв. 26:56; Марка 14:50)? Образ Бога як Пастиря не раз зустрічається в Біблії — від книги Буття (Бут. 48:15) до книги Об’явлення (Об’явл. 7:17). Через Єзекіїля Бог докоряв безвідповідальним пастирям Свого народу та обіцяв шукати заблудлих овець і піклуватися про них. Застосовуючи ці слова до Себе, Ісус сказав, що Він «Пастир Добрий», Який кладе Свою душу за овець (Івана 10:11). |
Похожие:
 | Господа, прошу не задерживаться, отец Никандр уже прибыл. Господа, прошу не задерживаться, отец Никандр… — Худощавый, болезненно... | | Уважаемые господа! Вы воспользовались услугами компании coral travel, представляющей на рынке качественные туристские услуги. Постараемся... |
| Уважаемые господа! Вы воспользовались услугами компании coral travel, представляющей на рынке качественные туристские услуги. Постараемся... | | Уважаемые господа! Вы воспользовались услугами компании coral travel, представляющей на рынке качественные туристские услуги. Постараемся... |
| Вечность длится невероятно долго. Убедитесь в том, что вы будете проводить ее на небесах | | Выбор, который вы делаете сегодня, определяет жизнь, которую вы будете жить завтра |
| | Введение 2 хбв. Писание, которое написал Санатана Госвами по просьбе господа Чайтаньи | |
| Самонаблюдение очень трудно. Чем больше вы будете стараться, тем яснее это увидите | | Какой тип графического изображения вы будете использовать при редактировании цифровой фотографии? |