Методичні рекомендації, тематика, запропонований план




НазваниеМетодичні рекомендації, тематика, запропонований план
страница1/11
Дата публикации22.06.2013
Размер1.31 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
zadocs.ru > История > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Волинський національний університет імені Лесі Українки

кафедра історії стародавнього світу і середніх віків

Історія середніх віків країн Західної Європи та Візантії:
Методичні рекомендації, тематика, запропонований план

та рекомендована література для написання курсових робіт
Підготувала: О.М.Карліна,

канд. іст. наук, доцент

Луцьк 2011

Вступ

Важливе значення для підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки майбутнього спеціаліста-історика має такий вид діяльності, як виконання курсових робіт.

Курсова є складовою частиною навчального процесу. В ході її написання студент має оволодіти методикою самостійного наукового дослідження, закріпити і поглибити знання зі спеціальності і кваліфікації; виробити навики їх використання в ході вирішення конкретно-наукових проблем і у практичній роботі після закінчення вузу.

Відповідно до навчального плану студент повинен виконати і подати у встановлений термін курсову роботу з курсу „Історія середніх віків країн Західної Європи та Візантії” у 4-ому і 8-ому семестрах (стаціонарна форма навчання) або у 5-ому і 10-ому семестрах (заочна форма навчання).

У „Методичних рекомендаціях” викладені основні етапи виконання курсової роботи та вимоги, які ставляться до такого виду робіт. Укладач усвідомлює неможливість врахування всіх питань, які можуть виникнути при написанні роботи. На них студент має знаходити відповіді в ході спілкування з науковим керівником.

„Методичні рекомендації” складені для студентів, які навчаються за спеціальністю 07.00.01 - „Історія”.

^ Методичні рекомендації

І. Як писати курсову роботу

Курсова робота з курсу „Історія середніх віків Західної Європи і Візантії” – це письмова авторська робота студента, присвячена конкретній історичній темі. Вона виконується на завершальному етапі вивчення навчального предмету і повинна мати самостійний комплексний характер. У процесі її виконання студенти вирішують поставлені навчально-дослідні завдання.

Курсова робота є навчальною роботою, в ході виконання якої студент повинен набути і продемонструвати такі вміння і навики:

  • у галузі джерелознавства – вміння відбирати джерела, датувати і класифікувати їх, робити описи джерел, аналізувати їх, здобувати з них інформацію з допомогою різних дослідницьких методик, вміння верифікувати джерела (тобто провести генетичний аналіз походження відомостей, які в них містяться, і перевірити їх на достовірність);

  • у галузі історіографії – знання літератури з історії питання, яке вивчається, вміння її класифікувати, встановлювати наступність поглядів на це питання, вміння застосовувати компаративістський аналіз, тобто порівняльний аналіз поглядів на те чи інше питання;

  • у галузі бібліографії – вміння збирати літератури, знання правил бібліографічного оформлення посилань, переліку використаних джерел і літератури.

Студент повинен прагнути надати роботі наукового характеру: робота має містити своє трактування проблеми, нові гіпотези щодо уже вивчених сюжетів, розкриття недостатньо обґрунтованих положень, переклад й аналіз маловідомих текстів іноземного походження; максимально повне врахування й виклад історіографії проблеми. Робота повинна бути написана науковим стилем, не мати граматичних, стилістичних, пунктуаційних помилок і описок.
ІІ. Етапи роботи над курсовою

  1. Вибір теми роботи. Вибрати тему можна шляхом ознайомлення із запропонованими темами (зразками тем) або студент може запропонувати тему курсової, якої немає у переліку, але його вона цікавить. Після вибору теми студент повинен прийти до наукового керівника в години його консультацій для уточнення теми і отримання завдань – складання плану, переліку літератури, а також дізнатись про час контрольних перевірок керівником ходу написання роботи. Науковий керівник надає усесторонню допомогу студенту, визначає початкове коло джерел і літератури, проводить консультації і контролює виконання всіх етапів роботи, подає рецензію на курсову роботу.

  2. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри в другій половині жовтня, тому студент повинен вибрати тему і зустрітися з керівником не пізніше середини жовтня.

  3. Для студентів IV курсу (стаціонар) і V (заочне відділення) кафедральної спеціалізації вводяться проміжні звіти про хід роботи над курсовою. Студенти звітуються у березні на засіданні кафедри. Відсутність проміжного звіту і непоява в наукового керівника протягом семестру приводить до зниження оцінки за курсову роботу.

  4. Якісна робота над курсовою передбачає часті консультації в наукового керівника і обов’язкове подання чернетки роботи. Чернетка повинна бути подана науковому керівнику не пізніше 15 квітня.

  5. Чистовий варіант курсової роботи студенти здають науковому керівнику не пізніше 15 травня. Після подання науковому керівнику (якщо він вважає курсову роботу такою, що відповідає всім необхідним вимогам) курсова робота висувається на захист перед кафедральною комісією. Захист курсових робіт проходить упродовж 20-30 травня. У випадку порушення цих термінів студентом захист курсової роботи переноситься на додаткову сесію наприкінці серпня, а у відомості виставляється негативна оцінка.

  6. Порушення термінів здачі чернетки і чистового варіанту може бути причиною зниження оцінки за курсову роботу.

  7. Захист курсової роботи проводиться до початку залікового тижня літньої екзаменаційної сесії (на заочному відділені – в ході зимової чи літньої сесії). Він складається з подання чистового варіанту курсової роботи кафедральній комісії, короткого виступу студента (7-10 хвилин) з теми курсової роботи, оголошення відгуку наукового керівника. У виступі повинна бути охарактеризована тема, вказані мета й завдання, які поставлені і висвітлені в межах роботи, розказано про джерела, охарактеризована історіографія, розкрита структура роботи, показані основні результати і висновки, до яких прийшов студент, підкреслена їх оригінальність і новизна (якщо такі є). Після оголошення рецензії керівника студент має можливість відповісти на зауваження, висловлені у відгуку. Рішення про оцінку приймає кафедральна комісія більшістю голосів без присутності студентів у кінці всіх захистів, призначених на цей день. Після цього студенти викликаються в аудиторію, їм оголошуються оцінки, і наукові керівники виставляють їх у залікові книжки. Курсові роботи зберігаються на кафедрі.

  8. Оцінку з курсової роботи виставляє кафедральна комісія. Вона оцінює саму курсову роботу, виступ студента на захисті, характер і повноту відповідей на питання в ході захисту, а також бере до уваги письмову рецензію наукового керівника, дотримання графіку роботи над курсовою. Критерії оцінки такі:

    • відмінно”: тема повністю розкрита, використана оптимальна кількість джерел і літератури, автор продемонстрував високий рівень джерелознавчого та історіографічного аналізу, володіння дослідницькими методиками; курсова робота правильно оформлена; захист пройшов успішно, автор змістовно виступив і відповів на питання; графік подання роботи дотриманий;

    • добре”: тема загалом розкрита, але робота має недоліки у джерелознавчому та історіографічному аналізі, у самому проведеному дослідженні; у ході захисту автор не зумів відповісти на деякі питання; є помилки в оформленні роботи; порушений графік подання роботи;

    • задовільно”: робота несамостійна, має явно реферативний характер, тобто переписана з кількох книг з мінімальною авторською роботою з джерелами або взагалі без неї; кількість джерел, статей і книг, до яких звернувся автор, явно недостатньо для якісного розкриття теми; непереконливий захист; відсутність відповідей на більшість питань комісії; помилки в оформленні роботи; допущене порушення графіку подання курсової роботи.

    • незадовільно” на захисті, як правило, не ставиться, оскільки слабкі роботи на захист не допускаються науковим керівником, який зобов’язує студента до додаткової сесії довести рівень роботи хоча би до „задовільно”. Однак оцінка „незадовільно” на захисті можлива, якщо в ході захисту будуть виявлені грубі порушення, наприклад, факт чистого плагіату, коли курсова робота повністю списана з курсової „старших товаришів”, з якоїсь книжки (разом з копіюванням посилань на видання, які студент насправді й не бачив), коли курсова взята з Інтернету або встановлено факт її замовлення для написання якійсь особі.; тобто оцінка „незадовільно” ставиться, коли студент на захисті пробує подати чужу роботу за свою.

  9. Формальні вимоги до оформлення курсової роботи:

  • обсяг курсової роботи не менше 25-30 сторінок для студентів другого курсу і 40-50 сторінок формату А4 для студентів 4-го (5-ого) курсу;

  • курсова робота подається зшитою у вигляді роздруківки комп’ютерного набору на одній стороні кожного аркушу формату А4 (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5; форматування по ширині, абзацний відступ 1, 27см; посилання посторінкові, нумерація суцільна; поля: зліва 3 см, справа 1,5 см, зверху 2 см, знизу 2 см; нумерація сторінок внизу справа); допускається подача курсової роботи у рукописному вигляді з дотриманням зазначених вимог до інтервалів та полів; електронні копії не приймаються й не розглядаються.


ІІІ. Структура курсової роботи.

Курсова робота складається з таких обов’язкових частин: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) вступ; 4) основний текст, розбитий на розділи й параграфи; 5) висновки; 6) використані джерела й література; 7) додатки.

1. Титульний аркуш є першим аркушем курсової роботи, але він не нумерується. Оформлення титульного аркушу має бути за таким зразком (див. зразок 1).

Зразок 1

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Історичний факультет

Кафедра історії стародавнього світу і середніх віків

^ Курсова робота:

Християнська церква у Франкському королівстві

(за „Історією франків” Григорія Турського)

Виконав:

Іван Васильович Іванюк,

студент 22 „і” групи

денної форми навчання

Науковий керівник:

канд. іст. наук, доцент

^ Аліна Вікторівна Іваненко

Луцьк – 2011



 2. Зміст має бути на 2-ому аркуші роботи. Другий аркуш і усі наступні аркуші курсової нумеруються без пропусків і повторень, в тому числі перелік використаних джерел і літератури та додатки. „Використані джерела й література” і „Додатки” в загальному обсязі роботи не враховуються. Їх кількість нормативно не обмежується і визначається автором, виходячи із завдань роботи. Кожному додатку присвоюється номер.

Зміст оформлюється таким чином:

Зміст

Вступ...............................................................................................................3

Розділ І. [назва розділу] ...............................................................................8

§ 1. [назва параграфу] ................................................................................14

§ 2. [назва параграфу] ................................................................................19
[і так далі, якщо є інші параграфи]
Розділ ІІ. [назва параграфу] .......................................................................25

[і так далі, якщо є інші розділи й параграфи]
Висновки......................................................................................................30

Використані джерела й література............................................................33

Додатки........................................................................................................36
Для складання бібліографії з теми курсової роботи можна використати наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви робіт подані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки розташовані за абеткою прізвищ авторів; різні бібліографічні довідкові видання; покажчики з окремих тем; посилання в монографіях, енциклопедіях тощо. При вивчення літератури переважно рекомендується починати знайомство з робіт загального характеру, а потім переходити до робіт, які висвітлюються конкретні проблеми, хоча можливий виняток з цього правила.
3. Вступ складається з таких обов’язкових елементів:

- коротка (не більше одного абзацу) характеристика епохи, змістом і стилістично пов’язана з темою роботи, та обґрунтування актуальності та значимості вибраної теми;

- формулювання мети роботи;

- визначення завдань, які мають бути виконання в ході дослідження;

- обґрунтування хронологічних і географічних меж дослідження;

- характеристика джерельної бази роботи; важливо визначити, що дають джерела для вивчення поставленої проблеми;

- історіографічний огляд проблеми (якщо при написанні роботи не передбачено окремого розділу, присвяченого аналізу історіографії; аналіз наукової літератури передбачає визначення рівня вивченості теми вітчизняними і зарубіжними дослідниками, при цьому не можна заміняти історіографічний аналіз анотаціями чи простим переліком робіт;

- опис структури роботи (наприклад, „Робота складається зі „Вступу”, чотирьох розділів, „Висновків”, переліку використаних джерел та літератури і „Додатків”. Перший розділ присвячений ... . У другому розділі йдеться про ....” і так далі).

У курсовій роботі вступ може бути в межах 5-6 сторінок, в висновки – 2-3 сторінки.

4. Основний текст складається з розділів, які можуть бути поділені на параграфи. Принцип поділу на розділи може хронологічний, проблемно-тематичний, комбінований. Кожен розділ і параграф повинні мати назву. Назви розділів не повинні повторювати назви роботи, а назви параграфів – назви розділів. В кінці кожного розділу слід сформулювати короткі висновки з розділу.

5. Висновки є самостійною частиною роботи. Вони формулюються до всієї курсової роботи на підставі висновків до розділів, але не повинні повторювати їх, а бути узагальнюючими. Висновки відображають вирішення завдань, поставлених у вступі. Вони не можуть містити нових фактів, аргументів, свідчень, а логічно витікати з основного тексту роботи.     

   6. Використані джерела й література. До переліку вносяться всі джерела й література, які використані в цій курсовій роботі. Не можна вносити до переліку ті роботи, які студент сам не читав і в курсовій роботі не використовував, тобто переписувати посилання з прочитаних книг. Перелік оформляється відповідно до бібліографічних вимог.  

7. Додатки можуть бути виконані у вигляді таблиць, малюнків, графіків, карт тощо. Обов’язково треба вказувати, на підставі яких джерел складені додатки.

Кожна частина курсової роботи (Зміст, Вступ, розділи, Висновки, Використана джерела й література, Додатки) починається з нового аркуша. Назва частин (у тому числі й слово „Розділ”, номер розділу пишуться на верхньому рядку нового аркушу, відступивши 2-3 см. Параграфи починаються на тому ж аркуші, на якому закінчився попередній текст; символ „параграф”, номер і назва параграфу пишуться по середині рядка.       
IV. ^ Основні етапи роботи на курсовою.

Робота над курсовою складається з таких основних етапів:    

      1. вибір теми і затвердження її на засідання кафедри не пізніше середини жовтня;

      2. консультації з науковим керівником, складання плану роботи – листопад-грудень; 

      3. робота з текстами джерел і вивчення наукової літератури – листопад-квітень;

      4. написання чернетки курсової – березень-квітень;

      5. виправлення чернетки відповідно до зауважень наукового керівника і написання чистового варіанту курсової роботи – перша половина травня;

      6. публічний захист курсової роботи –остання декада травня.




  1. Складання плану курсової роботи. План курсової роботи або дається науковим керівником, або складається самим студентом; в останньому випадку складений план потрібно показати науковому керівнику для затвердження ще до початку роботи над текстом.

  2. Робота з текстами джерел і вивчення наукової літератури. На цьому етапі ведеться збір матеріалу для курсової. Це відбувається у формі витягів з джерел і літератури. Витяги можна робити різними способами. Пропонується така методика:

  • витяги робляться на окремих аркушах; на кожному аркуші робиться лише один витяг;

  • у верхньому лівому кутку робиться посилання на те, звідки взято цей витяг. Ці посилання знадобляться для того, щоб у ході написання курсової можна було оформити посилання, вже не звертаючись до прочитаних книг і статей;

  • у верхньому правому кутку вказується пункт плану роботи (розділ, параграф), до якого відноситься цей витяг. Якщо одна й та ж фраза (фрагмент) джерела відноситься одразу до двох і більше пунктів плану, необхідно зробити декілька однакових витягів, вказавши для кожного відповідний пункт плану;

  • витяги краще робити у формі повної цитати (у лапках), а також підкреслити основні моменти, основну думку (думки), які містяться в цій цитаті.

Після того, як будуть зроблені всі витяги, їх потрібно згрупувати по пунктах (розділах і параграфах) плану роботи. (Саме для цього робились помітки у верхньому правому кутку кожного витягу).

  1. Написання чернетки курсової. Текст курсової роботи пишеться на підставі зроблених витягів:

  • візьміть усі витяги, які відносяться до першого розділу, перегляньте їх і складіть робочий план майбутнього розділу;

  • розложіть витяги відповідно до цього плану, у тій послідовності, в якій ви будете використовувати їх при написанні тексту;

  • пишіть текст розділу, підтверджуючи думку посиланням на джерело або дослідження, переписуючи в посиланні те, що записано у верхньому лівому куті кожного витягу.

Таким чином пишеться текст кожного з розділів курсової роботи.

При написанні тексту не зловживайте прямими цитатами. Краще викладати думку джерела своїми словами, обов’язково посилаючись на це джерело, а цитувати варто найяскравіші думки джерела. Такі цитата, з одного боку, є ілюстраціями, а з другого – вносять якби колорит епохи в курсову роботу. Посилання на декілька робіт, наведені в одній підрядковій примітці, відділяються одне від другого крапкою з комою.

Не рекомендується вести виклад матеріалу від першої особи однини – „я вважаю”, „я встановив”. Такі твердження краще висловлювати у безособовій формі – „аналіз матеріалу засвідчує, що ...”, „можна зробити висновок”, „джерела дозволяють припустити, що ...” тощо. При згадування прізвищ у тексті, ініціали ставляться перед прізвищем (наприклад, М.А. Кравченко). Якщо ініціалів не вдалось встановити, що це зазначається у підрядковій примітці.

З наукової літератури „витягуються” тільки невідомі вам з джерела факти з посилання на книгу чи статтю, звідки ви цей факт взяти, і цитуються думки авторів з того чи іншого питання. Переписувати з літератури інформацію, яку студент повинен знайти в джерелі, не можна. Це веде до зниження оцінки за курсову роботу.

Чернетка курсової роботи оформлюється так же, як і остаточний варіант. Єдиний виняток – у чернетці можуть бути перекреслення, виправлення, вставки тощо.

  1. Написання чистового варіанту курсової. Цей етап роботи полягає в тому, що до тексту вносяться виправлення відповідно до зауважень наукового керівника, і вся робота переписується.


V. Бібліографічне оформлення курсової роботи

Оформлення посилань. Посилання на використані джерела і літературу є обов’язковим елементом курсової роботи. Вони необхідні при цитуванні, запозиченні матеріалу з інших джерел (таблиць, схем, ілюстрацій), при згадування чи аналізі робіт того чи іншого автора. Вони робляться у формі підрядкових приміток шрифтом 10 і розміщуються внизу кожної сторінки. Від основного тексту посилання відділяються горизонтальною лінією, яка доходить до середини рядка. Нумерація приміток може бути суцільною або починатися з першої на кожній сторінці. Знак посилання, якщо примітка відноситься до окремого слова, повинен стояти одразу після цього слова; якщо ж воно відноситься до речення (або цілого абзацу), то в кінці речення (абзацу).

Цитування документу може бути прямим, коли вказується сторінка книги або збірника (журналу), або непрямим, коли думка автора приводиться не дослівно. В таких випадках перед посиланням на документ ставлять: Див.: ... .

Якщо цитування робиться не за першоджерелом, а за роботою іншого автора, цей факт треба обумовити в підрядковій примітці: Цит. за: ... . Далі йде опис документа, звідки запозичена цитата.
Примітки повинні бути оформлені відповідно до бібліографічних вимог. Якщо в переліку джерел і літератури дається повний бібліографічний опис книги чи статті, то в підрядковій примітці передбачені різні способи скорочення обсягу відомостей.

Наприклад:

У переліку літератури:

У підрядковій примітці:

Мазур Л. Н. Села и деревни Среднего Урала в XX веке : стат.-этногр. описание / Л. Н. Мазур. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2003. – 159 с.

Мазур Л. Н. Села и деревни Среднего Урала в XX веке. – Екатеринбург, 2003. – С. 19.

Плотников И. Ф. Восточный фронт Гражданской войны: «белый вариант» / И. Ф. Плотников // Урал в военной истории России: традиции и современность : материалы междунар. науч. конф. – Екатеринбург, 2003. – С. 231-234.

Плотников И. Ф. Восточный фронт Гражданской войны: «белый вариант» // Урал в военной истории России: традиции и современность. - Екатеринбург, 2003. – С. 232.

Розанов В. В. Заметки об исторических годовщинах / В. В. Розанов; предисл. А. Николюкина // Историк и художник. – 2004. - № 1. – С. 22-28.

Розанов В. В. Заметки об исторических годовщинах // Историк и художник. – 2004. - № 1. – С. 26.


Приклади оформлення приміток (зверніть увагу на розділові знаки).

А) книга:

 Яжборовская И. С., Парсаданова В. С. Россия и Польша: Синдром войны 1920 г. М., 2005. С . 162.

Источниковедение истории южных и западных славян. Феодальный период. М ., 1998. – С. 112.

Б) стаття в журналі або у збірнику; джерело, опубліковане у збірнику:

Сковронек Е. Удары с трех сторон: разделы Польши как составная часть европейской истории // Родина. 1994. - № 12. С. 36.

Семенова Л. Е. Политические контакты между Россией и Дунайскими княжествами в первой половине XVII в. // Связи России с народами Балканского полуострова. Первая половина XVII в. М.,1990. С. 71-77.

Трактат вечный между Всероссийскою империею и Речью Посполитою Польскою от 13 (24) февраля 1768 // Стегний П. В. Разделы Польши и дипломатия Екатерины II. 1772, 1793, 1795. М ., 2002. С. 456-490.

Якщо ви вперше посилаєтесь на джерело, монографію чи статтю, у посиланні повинно бути повне посилання. Якщо ви посилаєтесь на джерело, монографію або статтю вдруге, втретє і так далі, посилання повинно бути скорочене. Є такі правила скорочення посилань:

а) не вказувати вихідні дані книг, назви і вихідні дані журналів і збірників

 Яжборовская И. С., Парсаданова В. С. Россия и Польша: Синдром войны 1920 г. – С. 17.

Семенова Л. Е. Политические контакты между Россией и Дунайскими княжествами в первой половине XVII в. – С. 71.

б) якщо назва надто довга, її можна скоротити, вказавши в першому посиланні на це є видання, як ви саме скорочуєте:

Перше посилання: Семенова Л. Е. Политические контакты между Россией и Дунайскими княжествами в первой половине XVII в. // Связи России с народами Балканского полуострова. Первая половина XVII в. М., 1990. С. 71-77 (далі – Семенова Л.Е. Политические контакты…).

Друга й наступні посилання: Семенова Л.Е. Политические контакты… С.76.

Це ж правило стосується й усіх абревіатур такого типу, як ^ ПСРЛ (Полное собрание русских летописей) чи MHG (Monumenta Historiae Germanica). У першому посиланні дається повне назва, а в дужках вказується абревіатура; в наступних посиланнях – тільки абревіатура.

в) якщо посилаєтесь лише на якусь одну книгу чи статтю одного й того ж автора, то у другому і наступних посиланнях на неї пишуться прізвище та ініціали автора, далі „Вказ. пр.” і номер сторінки:

Яковенко Н. Вказ пр. – С. 43.

Якщо в курсовій роботі використовується більше однієї роботи одного автора, то використовувати „Вказ. пр.” не можна, оскільки буде незрозуміло, на яку саме роботу цього автора ви посилаєтесь. Тоді треба використовувати до кожного видання правила скорочення назви, описані в пункті „б”.

г) якщо на одній і тій же сторінці ви посилаєтесь на якесь одне видання, то друге й наступні посилання на нього виглядають так:

Там само. (якщо посилаєтесь на ту ж сторінку, що й в попередньому посиланні).

Там само. – С. 67.

Посилання на літературу, видану з використання латинської абетки робляться аналогічно. Наприклад:

Wyczański A. PolskaRzeczą Pospolitą szlachecką. 1454-1764. – Warszawa, 1965. – S. 47.

Якщо наступне посилання на ту ж книгу, то замість „Там само” пишемо латинський варіант:

Ibid. – S. 79. (слов’янськими мовами частіше – S.).

Ibid. – P. 89.

Якщо наступне посилання належить тому ж автору, що й попереднє, то замість українського „Його ж” чи „”Її ж”, використовується латинський Idem.
VI. Оформлення переліку використаних джерел і літератури.

Перелік має таку структуру: неопубліковані джерела, опубліковані джерела, перелік літератури, опублікованої з використанням кириличної абетки (українською, російською, білоруською і болгарською мовами), перелік літератури, опублікований з використанням латинської абетки. У тексті ці частини переліку не мають заголовків, а відділяються один від одного інтервалом розміром в один рядок. Перелічені джерела і література нумеруються.

Неопубліковані джерела розміщуються за абеткою за назвами сховищ (архівів, відділів рукописів тощо). „В середині” кожного сховища – за порядковими номерами фондів, описів і справ.

Опубліковані джерела розміщуються в переліку за абеткою.

Перелік літератури також будується за абеткою: за прізвищами авторів і назвами робіт без автора. Якщо використані роботи одного автора – за назвами робіт цього ж автора. У перелік включаються не лише роботи, на які в роботі є посилання, але й ті, що вивчались, але не згадані в тексті.

У кожній позиції переліку обов’язково вказується видавництво і загальна кількість сторінок використаної книги або номери сторінок, які займає у журналі чи збірнику використана вами стаття.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconХерсонський національний технічний університет
Методичні рекомендації до практичних занять з вивчення граматичних особливостей перекладу науково-технічної літератури з дисципліни...

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconЛитература: Наказ мнс «Методичні рекомендації «Організація управління в надзвичайних ситуаціях»
Тема Управление силами и средствами гражданской обороны в период чрезвычайных ситуаций

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconБизнес-план организации
Тематика докладов на семинарах и рефератов провизоров-интернов по дисциплине управление и экономика фармации для специальности «фармацевтическая...

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconПрограма, методичні вказівки та контрольні завдання по дисц. “Основи...
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання по дисц. “Основи екології” для студентів всіх спеціальностей. Уклали

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconПримерная тематика диплом
Примерная тематика дипломных работ для студентов очной и заочной форм обучения спец. 080105 «Финансы и кредит» на 2012-2013 г г

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconПрограмма Тематический план Планы семинарских занятий Тематика рефератов Вопросы для
Одобрено кафедрой общегуманитарных дисциплин. Протокол заседания кафедры от 21марта 2012 г. № Для студентов Московского гу­манитарно-экономического...

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconВыписка из учебного плана на 1 и 2 семестры обучения
По каждой дисциплине учебного плана в сборнике представлена следующая информация: календарно-тематический план, планы практических...

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconОрганизационный план 18 Юридический план 18 Финансовый план 19 Анализ...
Инициатор проекта: ООО «Украинский научно-исследовательский институт современных технологий»

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconТематика курсовых работ по дисциплине «Организация и планирование»...
Тематика занятий по дисциплине «Организация и планирование деятельности аграрных формирований» для студентов заочного отделения специальности...

Методичні рекомендації, тематика, запропонований план iconТематика курсовых работ по дисциплине «Микроэкономика»
Примерная тематика курсовых работ по дисциплине «Микроэкономика» для студентов заочной формы обучения

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
zadocs.ru
Главная страница

Разработка сайта — Веб студия Адаманов